Вони нічого не розуміють в обраній сфері... А за свої життєві роки вони нічого не збудували, не створили, не зберегли! Але це не заважає їм вважати себе фахівцями-експертами та роздавати на кожному кроці «слушні» поради.
Було би ще півбіди, якщо б вони робили це десь тихесенько, так, щоб ніхто не бачив і не чув. Але ж ні!!! Вони створюють осередки, де збираються разом зі своїми однодумцями та починають вирішувати питання, суть яких розуміють тільки на словах! І чомусь цим горе-експертам цікава саме культура, бо ніщо їх так в світі не вабить, як вона!
Ці люди ладні переймати світовий досвід, збирати якомога більше інформації... І звісно, це тільки з Інтернету, бо ж на більше вже не вистачає ні знань, ані фантазії... І ось все це їм дає переконання, що саме вони повинні розвивати українську культуру, бо більше ж нікому! Про те, щоб вивчити українську мову, традиції власного народу, географію чи, не дай Боже, історію, мова взагалі не йде.
Нащо, коли й так платформа для творчості відкрита?!
Тому вони взагалі не переймаються результатами своєї діяльності, просто копіюючи думки та переконання інших людей. Дивишся на це і плакати хочеться! Бо це навіть не процес діяльності, а якась його жахлива імітація, псевдовідчуття власної зайнятості та корисності.
Певно, я чогось не розумію...
Якщо хтось із моїх друзів впізнав себе – це добре! Можливо, це буде Ваш перший крок до власних змін…
Якщо серед ваших знайомих є такі, то просто поділіться моєю публікацією – допоможіть іншим зрозуміти зрозумілі речі!
Не бійтеся мати власну думку, не варто боятися образити когось – бійтеся свого мовчання, бо ваше мовчання може дуже дорого коштувати прийдешнім поколінням!