Особисте
Ще щось таке, про що можна розповісти лише друзям. Ні, не про подробиці мого особистого життя. Я писатиму про ті події, про які не напишеш в жодному іншому розділі. Ви неодмінно дізнаєтеся про те, як святкують дні народження відомі художники, які приємні випадковості траплялися зі мною та моїми колегами в етноекспедиціях, що таке Щасливка, чому їжачка ніхто не гладить та багато-багато іншого. Це життя:).
Наші емоції починають бути штучними...
Весело - 😂, Сумно - 😢, Обурений - 😡, Здивований - 😮
Ну і найпопулярніша - «я в курсі» - 👍
Про крайню людську жорстокість до останнього...
Чим же той останній завинив?
Невже лише тому, що одне з його значень – передсмертний? Але ж читати треба в контексті, людоньки!!!
Про мову і язик)))
"Какой же красивый у тебя язык!" – цю фразу чую майже щодня! І щоразу для мене цей комплімент є несподіванкою
детальніше »
Робити вибір це так само природньо, як дихати)
Свій вибір ми робимо щодня.
Що приготувати на сніданок або чи готувати його взагалі, що вдягнути, яким транспортом скористатися, з ким привітатися, кому посміхнутися.
Книжку купити – свято собі зробити! #книжковий_запій
Кажуть, що для того аби про людину сказати все – варто подивитися на книги у неї в бібліотеці)))
детальніше »
Чернігів. Син. Я знову мама!
Ця дитина з’явилась у моєму житті задовго до свого народження!
Це сталося жовтні 2015 року в Чернігові:). Саме там я дізналася про нього!
Говорити про щастя…
Коли я слухала інші лекції з проекту «Лекторій», що вже вийшли в ефір, то думала про те, як же люди вміють гарно і послідовно говорити, розкривати суть обраної теми!
детальніше »
Мої колеги - найкращі
Свій перший запис у цьому розділі я присвячую людям, які завжди поруч зі мною, на одній хвилі. Вони тут і зараз. Це мої колеги з Центру Української Культури та Мистецтва (або, як вони люблять казати – з Центру). Це мій колектив, це моя друга родина.
детальніше »