І, в той же час, не втратити власну гідність, коли хочеться писати публікацію на своїй сторінці нецензурними висловами…

Однак, формування «нових ціннісних смислів для України» – це традиція кожного нового Президента та його команди. Відкидаючи «спрощені формулювання української ідентичності» та досить умовно розуміючи «розмаїття, складність, суперечливість, багатозначність, строкатість українського суспільства», Президент пропонує шукати власного переосмислення заради єдності.
Хороша справа.
Правда ж!
Але…
Навколо чого нас намагаються об’єднати?

Ой, не читали ці «об’єднувачі» українську класику! Ні, точно не читали. Ну, гаразд, не читали та й читати не будуть… Але сходили б до театру! Чи аудіокнигу послухали б! Чи хоч би спитали у людей...
Бо саме в українській класичній літературі яскраво продемонстровано всю суперечливість українського менталітету.

І тільки тоді варто «впроваджувати зміни, які перетворюватимуть українські системи та інституції на сильний та стабільний фундамент потужної держави», а не починати з національної економічної стратегії «для покращення добробуту* кожного українця».
Почитайте класику, панове політики!
Українці прагнуть благополуччя**!!!

Я не розчаровуюся у владі – я в неї не закохуюся…

Я не чекаю, що представники влади розуміють значення слів, якими оперують у гучних промовах. Чекати поки вони здогадаються підгледіти у словничок - життя не вистачить.
Тож, розкажу шановним в чому різниця між двома простими поняттями)

*ДОБРОБУТ – це матеріально-побутове забезпечення; достаток.
**БЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ – це життя в достатку й спокої; добробут, щастя.
[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]

Можливо, саме тому, що достаток і матеріально-побутове забезпечення стали фундаментом державної політики - немає ні спокою, ні щастя в державі...

Офіс Президента України
Офіс реформ Кабінету Міністрів України
Кабінет Міністрів України